Німецькі поселення у Карпатах та зникла ринкова площа у колишньому містечку Сможе
Німецькі поселення у Карпатах та зникла ринкова площа у колишньому містечку Сможе, Сколівський район, в межах Стрийсько-Сянської Верховини, про яке писав Іван Франко у «Ярмарок у Сморжу».
Ринкова площа (торговиця) і ратуша були розташовані на пологому пагорбі. В околицях існувало три німецьких поселення, житлові будинки та їх архітектурні елементи (вікна, підвальні приміщення) відрізняються великими розмірами від місцевих.
Особливістю розташування будинків була та, що вони часто знаходились не в долині чи на пологих схилах і терасах, а на пагорбах. На фото - будинок заможного власника на колишньому ринку, у якому виготовляли пиво.
Розташування будинку щодо ринкової площі визначено за допомогою інструменту накладання сучасної та історичної карти на сайті https://mapire.eu/
Фото: Юрко Мориквас, Роман Лозинський
Експериментально-показове радянське сeло
Як мало виглядати експериментально-показове радянське сeло? Воно мало нагадувати місто.
У 1970-х група львівських архітекторів виконала проект просторового планування села Вузлове на півночі Львівської області недалеко Радехова, за який згодом отримала низку престижних нагород. Адміністративна будівля в центрі імітуває ратушу з годинником. Перед ліцеєм красується фонтан з емальованими пташками. В різні сторони розходилися вулиці з комфортабельними «таунхаусами» із лоджіями та внутрішніми двориками.
Іронія в тому, що історично Вузлове й було містечком з великою єврейською громадою, практично повністю знищеною під час німецької окупації. Забуваючи минуле, радянська влада також відкинула «немилозвучну» колишню назву містечка - Холоїв.
В наш час Вузлове/Холоїв зберігає статус локального осередку бізнесу та навчання. Не зазнав руйнації святая-святих Державний вузлівський спиртовий завод. Більш того, як повідомив бурчливий охоронець, намагаючись заборонити фото фасаду, завод є стратегічним об‘єктом української промисловості. В Вузловому є готель в так званому карпатському стилі, хоч і дещо в карибських кольорах. Неподалік в селі Нестаничі вже в часи незалежності було відновлено садибу Маркіяна Шашкевича.
Все ж, радянські розрахунки були надто оптимістичні. Величезні простори триповерхового адмінцентру пустують, а приміщення автовокзалу здають в оренду під ресторан, залишивши подорожнім тільки криті зупинки. Як і в решті країни, радянська модерністська архітектура зазнає руйнації.
Світлини зроблені під час поїздки в складі культурного географа Романа Лозинського, архітектора Андрія Шуляра, реставраторки Алли Мартинюк-Медвецької, історикині Ольги Мартинюк і фотографа, графічного дизайнера Юрія Морикваса.
Допис підготувала Ольга Мартинюк
