18 вересеня, 13:30, Львів, 2021 року
Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України
Дискусія «Свій Дім» на 28 Книжковому форумі у Львові, Україна, разом з Оленою Галетою, Юрієм Андруховичем, Василем Махно, Оленою Гусейновою, https://bookforum.ua/events/33 Вересень 2021 року. https://bookforum.ua/events/33
5 cерпеня, 18:00, Соледар, 2021 року
Публічна дискусія в резиденції ІЗОЛЯЦІЯ в м. Соледар, https://izolyatsia.org/ua/project/zazemlennya-residency/roman-lozynskyi-talk/
18 березня, 18:00, Харків, 2021 року
Лекція “Ландшафт як етика”, Харківська школа архітектури. https://kharkiv.school/digest/roman-lozynskyj-landshaft-yak-etyka/
Перша подія Публічної програми ХША 2021 — онлайн-лекція Романа Лозинського «Ландшафт як етика».
Скільки ненависті, байдужості, агресії, а також любові, опіки та жертовності присутньо у тому, як виглядає українське місто чи передмістя? Чому міські пустки, покинуті церкви чи затишні ринкові площі й красиві ратуші важливіші для майбутнього громади, ніж укладання стратегій економічного розвитку? Наскільки ландшафт як матеріальне та ментальне явище може бути основою для програм ревіталізації чи створення нової архітектури?
У лекції йтиметься про ландшафт як рамку для переосмислення взаємодії людини, природи та забудованого середовища в епоху антропоцену й екологічної кризи. На прикладі історичного регіону Галичини буде представлено зміни традиційних народних ландшафтів та архітектури з кін. XIX ст. та повсякденних ландшафтів після розпаду Радянського Союзу з увагою до таких питань як:
– умовність традицій;
– домодерні знання і практики будівництва як джерела натхнення для створення нових ландшафтів та архітектури;
– символічні зміни ландшафтів через реконструкції сакральної архітектури та будівництво нової садибної.
Роман Лозинський — магістр географії Університету Південного Іллінойсу в Едвардсвіллі (CША, 2017) як стипендіат програми Фулбрайт; викладач Українського католицького університету, кафедра культурології, автор книги «Культурні ландшафти Галичини: етика взаємодії людини з природою».
Інтерв’ю https://kharkiv.school/news/pryrodnyj-ta-kulturnyj-landshaft-intervyu-romana-lozynskogo/
14 листопада, 15:00, онлайн, 2020 року
Онлайн-презентація видання та демо-версія вебсайту “Культурні ландшафти Галичини: етика взаємодії людини з природою,” реалізованого за підтримки Українського культурного фонду.
Видання та сайт є результатом міждисциплінарного дослідження культурних ландшафтів Галичини. Їх метою є привернення уваги до важливості культурних ландшафтів у житті окремих людей та спільнот. Культурні ландшафти є основою комфортного середовища, культурної самобутності/ідентичності, збереження історичної спадщини, розвитку туризму та відповідальної взаємодії людини з природою. В межах проєкту було здійснено низку польових виїздів до сіл, міст та містечок західної України й зібрано ілюстративний матеріал, представлений у виданні та на сайті.Зокрема, представлено основні загрози руйнування традиційних культурних ландшафтів та способи їх подолання. Цільовою авдиторією видання є фахова спільнота у сферах архітектури та просторового планування міст і сіл, музейної справи, туризму, охорони природного середовища, а також широке коло читачів і читачок, небайдужих до проблем збереження культурної та природної спадщини.
Також, в межах дискусії було представлено чи не єдиний приклад розроблених архітектурних регламентів сільської місцевості в Україні — для села Урич (Сколівщина, Львівська область) на основі історико-архітектурного дослідження, здійсненого державним історико-культурним заповідником "Тустань."
Теми, що обговорювались:
• Що таке культурні ландшафти і в чому їх цінність?
• Умовність традиції та пошук переконливих аргументів збереження, регулювання та/або планування культурних ландшафтів.
• Як досягти гармонійних культурних ландшафтів у швидкозмінному світі XXI ст. Культурний ландшафт як об’єкт просторового планування. Історико-архітектурне дослідження та архітектурні регламенти села Урич.
Учасники дискусії:
Роман Лозинський – автор проєкту та видання; географ-дослідник, магістр географії Університету Південного Іллінойсу в Едвардсвіллі (CША, 2017) та Львівського національного університету ім. І. Франка (2009); викладач Українського католицького університету, кафедра культурології.
Алла Мартинюк-Медвецька – співавторка розділів та консультантка видання видання; архітекторка-дослідниця, старша викладачка кафедри “Архітектура та реставрація” Львівської політехніки (до 2017 року), дослідниця пам’яток архітектури Львівської області в “Центрі пам’яткоохоронних досліджень” (2017-2020), лекторка.
Андрій Котлярчук – директор Державного історико-культурного заповідника “Тустань” (з 2014 року); засновник громадської організації “Вирій”; співорганізатор громадського об’єднання “Музей-архів пластового руху,” учасник робочої групи зі створення Музею Майдану; здобув диплом архітектора за спеціальністю “Архітектура будівель і споруд” в Національному університеті “Львівська політехніка.”
Олександр Коротких – консультант видання; архітектор, урбаніст, куратор та лектор; керівник Агенції просторового розвитку (Вінниця).
Модераторка:
Зоряна Рибчинська – кандидатка філологічних наук, викладачка; експертка в міжнародному проєкті CHOICE (Cultural Heritage: Opportunity for Improving Civic Engagement); завідувачка кафедри культурології Українського католицького університету.
Організатор: команда проєкту “Краєвиди-ландшафти Галичини як культурна спадщина”
Проєкт реалізовано за підтримки УКФ в межах конкурсної програми “Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти.”
Запис презентації